Тема. Володимир Рутківський. «Джури козака Швайки» («На козацьких островах»)
Вчитель: Комар І.І
Твір про волелюбних, сміливих героїв, які вміють вистояти в складних ситуаціях. Тема боротьби українських козаків проти татарської орди.
Мета : ознайомити учнів із життям і творчістю В. Рутківського, першою книгою його трилогії; поглибити знання про минуле нашого народу; розвивати навички аналізу художнього твору, творчу уяву, пам’ять, культуру зв’язного мовлення;навчити аналізувати роль художніх засобів; висловлювати власні судження про геройство і вміння з честю вийти з найскладніших ситуацій козака – характерника Швайки, його юних помічників Грицика та Санька; виховувати повагу до славного минулого України.
Тип уроку: урок застосування знань, умінь і навичок.
Обладнання: роман «Джури козака Швайки», ілюстрації до нього, мультимедійні засоби.
Перебіг уроку
Забезпечення емоційної готовності до уроку.
Декламування поезії
Гей, козак-козаченько,
Та й хоробре серденько,
Ой,міцні в нього руки –
Ворогам для науки !
Як козак засміється –
Ворог з страху трясеться.
Як козак заспіває –
Той чимдуж утікає !
Як козак затанцює –
Увесь світ його чує.
Зелен-дубе, розвивайся,
Гей, душа, розкриляйся !
А душі тільки й треба –
Степ широкий та небо,
Під сідлом коник чалий,
Побратим нелукавий.
Гей, гуляти – воювати
Знов поїдемо, брате,
Не топтали щоб чужинці
Наші землі українські !
Там чи смерть, чи життя –
Нам не буде забуття !
Якщо голови складемо –
У піснях доживемо !
Повідомлення теми, мети, очікуваних результатів уроку. Мотивація навчальної діяльності.
Слово вчителя.
Кожен з вас, мабуть, любить читати книги про минуле України, наших славних предків – козаків. Усі ми знаємо імена Северина Наливайка , Богдана Хмельницького, Івана Мазепи.
А ким були найперші козаки? Звідкіля вони взялися ? На ці питання ми знайдемо відповідь в історичному романі «Джури козака Швайки» одного з найцікавіших сучасних українських дитячих письменників, ім’я якого , на жаль, ще донедавна було майже невідоме широкій публіці.
Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу.
1. Розповідь учителя про життєвий і творчий шлях письменника.
Слайди презентації про біографію письменника.
2. Показ слайдів про історичну основу роману.
Історична основа роману В.Рутківського «Джури козака Швайки».
Наприкінці XV ст. українські землі – Волинь, Чернігово – Сіверщина , Поділля, Київщина, Переяславщина – входять до Великого князівства Литовського. Основна маса населення в цей час зосереджувалася на обжитих землях Галичини, Поділля , Волині, Полісся. Решта території України була майже не заселена. Ватаги так званих ухідників із прикордонних селищ селились у гирлах річок ( уходах) і там рибалили, добували мед, полювали. Невдовзі до ухідників із прикордонних селищ почали приєднуватись селяни – втікачі з Галичини, Волині, Полісся, Західного Поділля. Вже у другій половині XV – на початку XVI ст.. на Наддніпрянщині утворилися загони вільних озброєних людей. Біля порогів Дніпра зіткнулися дві сили : панська – в особі старост Князівства Литовського та народна, яку представляли запорозькі козаки.
Не меншою для українців була загроза і з півдня, від кримських татар, які безперервно спустошували «уходи» та захоплювали в полон козаків. У XV – XVII ст. південь України був охоплений полум’ям безперервної боротьби з турецько – татарськими загарбниками. Не маючи надії на захист степових кордонів державою, український народ організував його самотужки.
Про складний період протистояння українців турецько – татарським набігам і сваволі польських магнатів та зародження козацтва розповідається в романі Володимира Рутківського «Джури козака Швайки».
3. Слово вчителя
Роман В. Рутківського «Джури козака Швайки» складається з трьох частин:
· Частина 1. Втеча з рідного дому
· Частина 2. На козацьких островах
· Частина 3. Джури вирушають у дорогу
На уроці ми ознайомимося із другою частиною твору – «На козацьких островах».
Словникова робота
Джура – зброєносець при козакові; зброю чистить , коня доглядає – його за це вчать козацької справи.
Швайка - те саме , що шило.
Уруські села – українські села.
Ногайці, ординці - татари.
Плавні – заболочені, порослі очеретами береги річки, що затоплюються під час повені.
4. Читання та коментування змісту твору за запитаннями.
v Коли відбуваються події ?
v Як про козаків сказано в романі ?
(У Воронівці так повелося здавна: як тільки висівали в землю зерно, найметкіші хлопці збивалися у ватагу і йшли у дніпровські плавні полювати на звіра чи ловити рибу. Раніше це називалося здобичництвом. А тепер, хоча хлопці займаються все тим же, чомусь називається козакуванням. Саньків далекий родич і сусіда дід Кібчик казав таке:
– По-татарському козак – це вільна людина, котрій і сам чорт не брат. Хоче – звіра полює, хоче – візьметься за шаблюку і йде на ногайця.)
Крім того, здобичник повинен був, повернувшись додому, десяту частку здобутого сплатити старості. А в плавнях знаходилися й такі, що хотіли поживитися за чужий рахунок.
Отже, зможемо тепер сказати, що козаки – це колишні землероби.
v Назвіть імена персонажів, про яких найбільше розповідається у творі. За яких обставин відбулося перше знайомство з ними ?
v Чому юні герої змушені покинути рідне село Воронівку ?
v Як головні герої потрапили на Кам’яний острів ? Як козаки прийняли Швайку, Грицика і Санька ?
v Якого звіра злякався Грицик уночі ? Чому Пилип Швайка зустрів вовка як найкращого друга ? Чим особливий був цей вовк ?
v Через що Грицик, Санько та Барвінок залишилися самі на острові ? Чим вони займалися ?
v Хто такий Тишкевич ? Чим небезпечний він був для козаків ?
v Куди попрямував Тишкевич, рятуючись від переслідування Пилипа Швайки? Що пов’язувало його з татарами ?
v Зачитайте розмову Іслам – бека і Тишкевича на вершині пагорба. Чого найбільше боялися вороги ?
v Як урятувалися Швайка, Грицик і Санько від татар ? Який Саньків талант допоміг їх порятунку ?
v Розкажіть про зустріч Тишкевича з Демком Дурною Силою. Як Демко опинився у степу ? Чому він повірив Тишкевичу ? Як Демко виправив свою помилку ?
Слово вчителя.
Володимир Рутківський у своєму романі творить реальний історичний образ характерника. Проголошена письменником правда проста – надлюдську силу має той, хто хоче витратити її на добро для інших, а всякий талант – то дар Божий, який треба віддати людям : не за добро чи золото, а щоб прислужитися тим, хто цього дару не має.
Учнівські повідомлення про характерників.
v Хто такий дід Кудьма ? Чому він шукав таких хлопців, як Санько ?
v Про кого з татарів Пилип Швайка казав, що вони немов брати ? Яку роль відіграв пастух Рашит у долі головних героїв ?
v Зачитайте фрагмент розділу «Козацькі розмови», починаючи від речення:
«За казаном запала мовчанка…» - і до слів: «Біда лиш у тім, що все сирі гілки трапляються». Про що говорили козаки? Поясніть прихований зміст останніх слів діда Кібчика.
v Розділом «Козацькі розмови» завершується друга із трьох частин роману «Джури козака Швайки», але не весь роман. Як склалася подальша доля героїв твору?
Робота у групах.
1 –ша група – скласти порівняльну характеристику образів Швайки та Тишкевича, заповнивши відповідні графи таблиці.
2 – га група - схарактеризувати образи Грицика і Санька, створивши слайд.
3 – тя група – схарактеризувати образи діда Кібчика та діда Кудьми.
4 – та група – розподілити образні засоби, використані у творі, заповнивши таблицю, усно з’ясувати їхню роль.
Орієнтовне виконання.
Швайка | Тишкевич |
Спільне | |
Обидва сироти ; добрі вивідники і бійці | |
Відмінне | |
· Знає всі козацькі хитрощі, уміє бути «своїм» серед татар, знається на травах і зброї; мудрий, завбачливий, рішучий, відважний, невловимий | · Бере обманом, облудою, а не вмінням чи хоробрістю; хитрий, підступний, скупий, брехливий |
· Самовіддано любить рідну землю і щирий до людей, які на ній живуть | · Думаючи лише про власні інтереси, не помічає потреб інших людей, не розуміє мотивів їхніх учинків |
· Має багато товаришів, добрих людей навколо, вірного друга коня Вітрика, вовка – побратима Барвінка; живе радістю гідно прожитого дня. · Часто буває сам, але ніколи не буває самотнім, бо знає, заради кого й чому йде на ризик, хто на нього чекає | · Вибудовує навколо себе недобрий, небезпечний і підступний світ, у якому вимушений жити самотою. · Повсякчас сам супроти всіх, бо, не потребуючи нікого, нікому й не потрібен |
· Щира, відкрита та добра душа | · Облеслива мова, негідні вчинки |
Висновки | |
Справжній лицар, який щиро служить своєму народові, товариству. Ім’я Пилипа Швайки автор виносить у заголовок твору, тим самим указуючи, що саме він є зразком для наслідування | Служить тільки власним інтересам |
3 – тя група.
Серед персонажів твору є й улюблені письменником типи дідів- мудрагелів. Основу характеру діда Кібчика становить внутрішня потреба жити задля ближніх, передати набутий за довге життя досвід і мудрість.
Його давній товариш волхв Кудьма, котрий «голова всьому», перед ким із героїв, «як пташка на долоні», прихований і відсторонений від активних дій. Кудьма – таємний вихователь вовків, наділений Божим даром, книжник і цілитель, який знає таємниці минулого й майбутнього, людської душі й людської історії. Він причетний до всього, що діється, й водночас не діє ніде, бо кожен має сам обирати й вибудовувати свою долю. Та саме життя волхва Кудьми автор ставить за приклад як своїм героям, так і читачам : «Гарне життя прожив. Важке й чисте. Може спокійне дивитися в очі пращурам своїм.»
4 – та група
Образні засоби | Приклади |
Епітети | Невдаваний подив; хижі очі; люте буркотіння; забрьоханий чолов’яга; найзіркіше око; у миготливу сріблясту імлу; темну рухливу цятку; пошерхлі вуста; відкритий степ |
Метафори | Усмішка все ще грала на його вустах, очі наливалися жорстокістю; сонце піднялося над очеретами; місяць ще тільки збирався сходити на небо; сонячне проміння затанцювало на росяному листі |
Порівняння | Коники сюрчали так, що аж у вухах виляскувало; хитрий, мов лис, обережний, мов куниця; налетіли на тих бусурманів, мов буря; розвелося їх у плавнях, наче комарів; сиділи тихо, мов куріпки; був беззахисний, наче пташенятко на долоні |
Прислів’я, приказки, фразеологізми | Краще вже перестаратися, ніж потім сто літ раків пекти; животи надривали; у хороброго жижки можуть затруситися; і слід пропав; вивели на читсу воду; недовго тобі лишилося ряст топтати ; сім шкур спущу; туман був, хоч в око встрель; коситеся на мене, як миша на крупу; траву очима пасуть; у Сірка очі позичати; ворон воронові навряд чи видзьобає око; добрий курінь кращий від поганої хати. |
Творче завдання
v Уявіть, що ви перебуваєте серед героїв роману. Чи були моменти, коли вам хотілося втрутитися в перебіг подій, дати якусь пораду, щось змінити ?
Рефлексія. Підсумок уроку.
Метод «Мікрофон»
Діти, скажіть одним реченням,про що ця книга.
Ця книга про …(справжніх лицарів, захисників рідного краю, про справжню дружбу й взаємодопомогу, про спільні зусилля у боротьбі проти ворога, про добрих, щирих, дотепних і кмітливих людей, які люблять життя і свою рідну землю.)
Оцінювання. Аргументація оцінок.
Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.
Написати вітальне слово на честь літературного героя.
Учитель. Невловимий козак Швайка, Грицик, ворожбит Санько – дивовижні герої твору. На кого з них вам хочеться бути схожим, чиї вчинки наслідувати ? Відповіді на ці запитання ви спробуєте дати, написавши вітальне слово на честь свого улюбленого героя.
Завантажити презентацію
Коментарi